Історія України за 5 хвилин

Сначала не было ни птиц, ни рыбы,
И вдруг случился большой взрыв:
Появились звёзды и котики пушистые,
Короче всё, что нужно человеку для счастья.
Когда-то на этих землях жили трипольцы —
Викентий Хвойка об этом ещё напишет,
А про киммерийцев писал ещё Гомер,
Не тот, что из мультика, а чуть-чуть другой.
Дальше появляются восточные славяне:
Поляне, северяне и другие древляне.
Придут враги — так бьют супостата,
А нет супостата — идут брат на брата!
Ещё апостол Андрей было как посмотрит,
Скажет "классный город построят над Днепром",
Кий, Щек, Хорив и их сестра Лыбедь —
В честь неё назвали речку и станцию метро!
Не было интернета и радиостанций,
Скучали князья и искали себе занятие,
В любой непонятной ситуации
Ходили походом на Византию.
Там же научились Господа бояться
И петь в церкви "Боже прости!"
Тогда Владимир Великий покаялся,
Скинул Перуна и Русь окрестил!
У каждого князя была своя фишка:
Святослав Храбрый воевал до последнего,
Ярослав Мудрый писал мудрые книги,
А Мономах слушал маму и всегда носил шапку.
Но всё, что до этого было — ерунда,
Потому что тут навалилась Московская орда.
Но делает сильнее то, что не убило,
Бился отважно Король Данил!
Только в поле один не воин, конечно,
И росло понемножку Литовское княжество,
С одной стороны — паны польские,
С другой — орда московская.
Прибегают татары тоже не дружить,
Загрустила Украина, что нечем прожить.
Как вдруг отчаянные, как хищники,
В злости подняли сабли козаки!
Пока отец Богдан не вступил в бой,
Сдружился с царём и спорол фигню.
Но кровь козацкая она не для понтов,
Довбуш, Кармелюк, Зализняк, Гонта
За судьбу боролись простого народа,
Потому что козацкий род не переведётся!
Не только в саблях и пушках сила,
Давайте помнить, друзья, Петра Могилу!
Открыл академию, чтоб всех научать,
Ох и красивые там учатся девчонки,
А кто первый хипан в Европе — ну да,
Григорий Савич Сковорода!
Пушкин ещё не умел говорить,
А Иван Котляревский написал Энеиду!

Посмотри налево, посмотри направо —
Это твоя земля, это твоё государство!
История у неё пёстрая, яркая.
Слава Украине! Героям слава!

Век девятнадцатый, что мы видим:
В Украине — крепостное право, в Петербурге — царь,
Нет Сечи, нет Гетманщины,
Как вдруг родился великий Кобзарь.
Завещал нам Тарас, как братьям обняться,
И чужому учиться, и своего не стыдиться,
Боритесь — и поборете, как бы там ни стало,
Любитесь, чернобровые, но не с кем попало!
Бесились до бешенства имперские заразы,
Валуевские циркуляры и земские указы,
В наш язык летели, словно пули,
Убить хотели, ха, вот вам кукиш!
Марко Вовчок, Михаил Старицкий,
Гулак Артёмовский, Нечуй Левицкий,
Гринченко, Стефаник, Руданский, Грэбинка,
Франко, Коцюбинский и Леся Украинка
Слово выковали как твёрдую сталь,
Шутам царя до сих пор не спится!
Двадцатый век вот тебе на,
Начинается первая мировая война:
Стали все в бой против всех,
Украину империи делят между собой.
Винниченко, Петлюра, Махно, Скоропадский
Ссорились между собой и предателей искали,
Тем временем приелась чума коммунистическая —
Веселые, брат, времена настали.
Что тут говорить, есть что вспомнить:
Расстрелянное возрождение, красный террор,
И нежная благодарность от старшего брата —
Многомиллионный голодомор...
Но вынесла память народная с пожара
Вырванный кем-то кусок истории
Рыцарей славных Холодного Яра
И подвиг бессмертный героев Крут!
Новый незаметно подкрался капец:
Гитлер припёрся, мать его так,
Тогда у харьковчан иссякло терпение,
Придумали танк - всем танкам танк!
Т-34 — красота и ужас,
Гнали аж до Берлина подлецов,
А на Волыни и в Карпатских лесах
Бились на два фронта повстанцы!
Одних прогнали — другие пришли,
Смерть не спрашивает "На чьей ты стороне?"
Опять побеждённые или победили?
Грустный святой вечер в 46-м году,
Ни коровы, ни свиньи,
Только Сталин на стене.
Это уже конец истории? Нет!

Как-то пришёл украинец Горбачёв,
И народов тюрьму развалил, ну а чё?
Воля настала, воля желанная,
Воля, о которой так мечтали, обетованная!
Только рано было ещё радоваться,
Потому что как не чужие вши, так свои гниды.
Летели коктейли, шина горела,
Кривилось тирана свиное рыло.
Отрыло рыло чёрные бездны,
Взлетела в небо Небесная сотня...
И снова с востока солдатиков суёт
Кремлёвский выродок закомплексованный.
Но не умрёт Украины ни слава, ни воля!
Всегда улыбаться — такова будет наша судьба!
Потому будет пшеница и синее небо,
А что будет дальше? Зависит от тебя!

Посмотри налево, посмотри направо —
Это твоя земля, это твоё государство!
История у неё пёстрая, яркая.
Слава Украине! Героям слава!

_______________________________
(Оригинал)
Подивись наліво, подивись направо -
Це твоя земля, це твоя держава!
Історія в неї строката, яскрава.
Слава Україні! - Героям Слава!

Спочатку не було ні птахів, ні риби,
І раптом стався великий вибух:
З'явилися зірки і котики пухнасті,
Короче все, що треба людині для щастя.
Колись на цих землях жили трипільці -
Вікентій Хвойка про це ще напише,
А про кімерійців писав ще Гомер,
Не той що з мультика, а трохи інший.
Далі з'являються східні слов'яни:
Поляни, сіверяни та інші древляни.
Прийдуть вороженьки - то б'ють супостата,
А нема супостата - ідуть брат на брата!
Ще Апостол Андрій було як си подивить,
Скаже "файне місто збудують над Дніпром"
Кий, Щек, Хорив і сестра їхня - Либідь -
На честь неї річка і станція метро!
Не було інтернету і радіостанцій,
Нудились князі і шукали затію,
В будь-якій незрозумілій ситуації
Ходили походом на Візантію.
Там же навчилися Господа боятися
І співати у церкві "Боже прости!"
Тоді Володимир Великий покаявся,
Скинув Перуна і Русь охрестив!
У кожного князя була своя фішка:
Святослав Хоробрий воював до останку,
Ярослав Мудрий писав мудрі книжки,
А Мономах слухав маму і завжди носив шапку.
Та все що до цього було - єрунда,
Бо тут навалилась монгольська орда.
Але робить сильнішим, те що не вбило,
Бився відважно Король Данило!
Тільки в полі один не воїн звісно
І зростало потроху Литовське князівство,
З одного боку - пани польські,
З іншого боку - орда московська.
Прибігають татари теж не дружити,
Зажурилась Україна, що нічим прожити.
Аж тут відчайдушні, як хижаки,
Люті підняли шаблі козаки!
Поки батько Богдан не вступив у борню,
Задружився з царем і споров фігню.
Та кров козацька вона не для понту,
Довбуш, Кармелюк, Залізняк, Гонта
За долю боролись простого народу,
Бо козацькому роду нема переводу!
Не тільки в шаблях і гарматах сила,
Пам'ятаймо друзі Петра Могилу!
Відкрив академію, щоб всіх научати,
Ох і красиві там вчаться дівчата,
А хто перший хіпан у Європі - ну да,
Григорій Савич Сковорода!
Пушкін ще не вмів говорити,
А Іван Котляревський написав Енеїду!

Подивись наліво, подивись направо -
Це твоя земля, це твоя держава!
Історія в неї строката, яскрава.
Слава Україні! - Героям Слава!

Сторіччя дев'ятнадцяте, що ми бачимо:
В Україні - кріпаччина в Петербурзі - цар,
Немає січі, немає гетьманщини,
Аж тут народився великий Кобзар.
Заповів нам Тарас, як братам обійнятись,
І чужого навчатись, і свого не цуратись:
Борітеся - поборете, що б там не стало,
Кохайтеся чорнобриві, та не з ким попало!
Бісилися до сказу імперські зарази,
Валуєвські циркуляри і емські укази,
В нашу мову летіли, мов кулі,
Вбити хотіли, ха, ось вам дулю!
Марко Вовчок, Михайло Старицький,
Гулак Артемовський, Нечуй Левицький,
Грінченко, Стефаник, Руданський, Гребінка,
Франко, Коцюбинський і Леся Українка
Слово викували як твердую крицю,
Блазням царевим ще й досі не спиться!
Двадцяте сторіччя аж ось тобі на,
Починається перша світова війна:
Стали всі проти всіх до бою,
Україну імперії ділять між собою.
Винниченко, Петлюра, Махно, Скоропадський
Сварились між себе і зраду шукали,
Тим часом приперлась чума комуняцька -
Веселі брате часи настали.
Що тут казати, є що згадати:
Розстріляне відродження, червоний терор,
І ніжна подяка від старшого брата -
Багатомільйонний голодомор...
Та винесла пам'ять народна з пожару,
Вирваний кимось історії жмут,
Лицарів славних холодного яру
І подвиг безсмертний героїв Крут!
Новий непомітно підкрався капець:
Гітлер приперся мать його так,
Тоді в харків'ян увірвався терпець
Придумали танк - всім танкам танк!
Т-34 - краса і жах,
Гнали аж до Берліну поганців,
А на Волині і в Карпатських лісах
Билися на два фронти повстанці!
Одних прогнали - інші прийшли,
Смерть не питає: На чиєму ти боці?
Знов переможені, чи перемогли?
Сумний святий вечір в 46-тім році,
Ні корови, ні свині,
Тільки Сталін на стіні.
Це вже кінець історії? Ні!

Якось прийшов українець Горбачов,
І народів тюрму розвалив, ну а чо?..
Воля настала, воля жадана,
Воля омріяна, обітована!
Тільки зарано було ще радіти,
Бо не так чужі воші, як свої гниди.
Летіли коктейлі, шина горіла,
Кривилось тирана свиняче рило.
Відрило рило чорні безодні,
Злітала в небо Небесна сотня...
І знову зі сходу солдатиків соває
Кремлівський виродок закомплексований.
Тане вмре України ні слава, ні воля!
Завжди посміхатися - нам буде доля!
Тому буде жито і синєє небо,
А що буде далі? - Залежить від тебе!

Подивись наліво, подивись направо -
Це твоя земля, це твоя держава!
Історія в неї строката, яскрава.
Слава Україні! - Героям Слава!

Нашли ошибку?